-
1 письменное разрешение па получение путёвки в санаторий
Универсальный русско-немецкий словарь > письменное разрешение па получение путёвки в санаторий
-
2 passer les vacances en location
гл.туристск. отдыхать "диким" образом (без путёвки), отдыхать дикарём (т.е. не по путёвке)Французско-русский универсальный словарь > passer les vacances en location
-
3 дикарь
м.1. savage; (перен.) shy unsociable person2. разг., шутл. (тот, кто едет отдыхать без путёвки) non-official holiday-maker (at the seaside, etc.) -
4 отдыхать диким образом
vtourism. (без путёвки) passer les vacances en locationDictionnaire russe-français universel > отдыхать диким образом
-
5 Kurscheck
сущ.1) общ. письменное разрешение па получение путёвки в санаторий (без указания даты; ГДР)2) мед. путёвка для лечения -
6 каргашыме
каргашыме1. прич. от каргашаш2. в знач. сущ. ссора, ругань, брань, перебранкаКаргашыме деч посна илаш жить без ссор;
каргашымым чараш остановить перебранку.
Рабочкомышто путёвко шотышто каргашыме деч вара ала-мо лийын. Ю. Артамонов. После ссоры из-за путёвки в рабочкоме что-то случилось.
3. прил. бранный, брани, перебранкиЛишкырак мийыме семын пылышлан каргашыме йӱк шокташ тӱҥале. П. Корнилов. По мере приближения до моего слуха стали доноситься звуки перебранки.
-
7 каргашыме
1. прич. от каргашаш.2. в знач. сущ. ссора, ругань, брань, перебранка. Каргашыме деч посна илаш жить без ссор; каргашымым чараш остановить перебранку.□ Рабочкомышто путёвко шотышто каргашыме деч вара ала-мо лийын. Ю. Артамонов. После ссоры из-за путёвки в рабочкоме что-то случилось.3. прил. бранный, брани, перебранки. Лишкырак мийыме семын пылышлан каргашыме йӱк шокташ тӱҥале. П. Корнилов. По мере приближения до моего слуха стали доноситься звуки перебранки.Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > каргашыме
-
8 Kurscheck
mписьменное разрешение на получение путёвки в санаторий (без указания даты; ГДР) -
9 Kurscheck
Kurscheck m пи́сьменное разреше́ние па получе́ние путё́вки в санато́рий (без указа́ния да́ты; ГДР) -
10 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
11 способ
способ м. " Аркоген" (дуговая сварка металлическим электродом в сочетании с газовой горелкой) Arcogen-Verfahren nспособ м. беления с отваркой (хлопчатобумажной ткани) между двумя хлорными ваннами Zwischenbrühverfahren nспособ м. взрывания оксиликвитами Oxyliquitverfahren n; Sauerstoffsprengverfahren n; горн. Sprengluftverfahren nспособ м. гидроизоляции стен (подвалов) при помощи церезитового раствора стр. Ceresit-Isolier-Verfahren nспособ м. изготовления Fabrikationsverfahren n; Fertigungsart f; Fertigungsverfahren n; Herstellungsverfahren nспособ м. изготовления оболочек и защитных покрытий из полимеров и пластмасс методом набрызга Cocoon-Verfahren nспособ м. изготовления текстовых диапозитивов путём фотографирования предварительно препарированного металлического набора полигр. Texoprintverfahren nспособ м. изготовления трафаретных форм с нанесением рисунка на сетку литографским карандашом с последующим покрытием пробельных мест декстрином полигр. Auswaschschablonenverfahren nспособ м. крепления Aufspannverfahren n; горн. Ausbauverfahren n; Befestigungsart f; Befestigungsverfahren nспособ м. литья под давлением Druckgießverfahren n; Druckgußverfahren n; Injection-moulding-Verfahren n; Spritzgußverfahren nспособ м. металлизации (текстильных изделий с помощью вакуума при высокой температуре) Aufdampfverfahren nспособ м. непрерывного литья (металла) в машине с горизонтальным валковым кристаллизатором Walzgießverfahren nспособ м. обогащения смеси оксидных и сульфидных медных руд выщелачиванием, осаждением и флотацией осадка ж. мет. LPF-Verfahren nспособ м. обработки Arbeitsverfahren n; Arbeitsvorgang m; техн. Bearbeitungsverfahren n; Behandlungstechnik f; Behandlungsweise fспособ м. образования стеклопластиков нанесением форсункой смеси волокна и смолы Faser-Harz-Spritzverfahren nспособ м. периодического вскрытия боксита раствором щёлочи в последовательно включённых башнях Turmaufschluß-Verfahren nспособ м. получения задубленного изображения без непосредственного светового дубления Lichtpseudogerbung fспособ м. получения комбинированной нити путём опрядения стержневой нити волокном текст. Core-Spinning-Verfahren nспособ м. получения корда, объединяющий операции предварительной крутки, трощения и окончательной крутки Direktkordierverfahren nспособ м. получения светокопий, основанный на светочувствительности ароматических диазосоединений полигр. Ammoniak-Kopierverfahren nспособ м. получения сульфитной целлюлозы с применением кислоты на магниевом основании Magnesiumbisulfitverfahren nспособ м. получения текстурированной (петлистой) нити пропусканием через воздушное сопло с. Düsenkräuselverfahren nспособ м. получения текстурированных нитей протягиванием по ребру лезвия текст. Kantenkräuselverfahren n; текст. Kantenziehverfahren nспособ м. прецизионного литья Genaugießverfahren n; Genaugußverfahren n; мет. Präzisionsgießverfahren n; Präzisionsgußverfahren nспособ м. производства маргарина с применением кирн-машины и холодильного барабана Kirn-Trommel-Verfahren nспособ м. с кипящим слоем Fließbettverfahren n; Fluidisationsverfahren n; Staubfließverfahren n; Wirbelschichtverfahren nспособ м. с псевдоожиженным слоем Fließbettverfahren n; Fluidisationsverfahren n; Staubfließverfahren n; Wirbelschichtverfahren nспособ м. сварки алюминиевых проводов посредством термитного патрона (насаженного на соединяемые концы) Aluthermverfahren nспособ м. сварки электродной проволокой с покрытием, запрессованным в металлическую оплётку Fusarcverfahren nспособ м. Сежурне (способ прессования металла через очко со стеклянной смазкой) Sejournet-Verfahren nспособ м. соединения алюминиевого литья со стальными деталями (погружением их в жидкий алюминий) мет. Al-Fin-Bindung f; мет. Al-Fin-Verfahren nспособ м. Сольве (аммиачный способ получения соды) Solvay-Prozeß m; Solvay-Sodaverfahren n; Solvay-Verfahren nспособ м. текстурирования нитей распусканием термостабилизированного трикотажного полотна Crinkle-Verfahren nспособ м. точного литья Genaugießverfahren n; Genaugußverfahren n; Präzisionsgießverfahren n; Präzisionsgußverfahren nспособ м. упаковки, при котором продукт м. подаётся по линии движения упаковочного материала Längseinschlag mспособ м. формовки (литейных форм и стержней) с применением углекислоты лит. CO2- Verfahren n; лит. Kohlensäure-Erstarrungs-Formverfahren n -
12 trick
trick [trɪk]1. n1) хи́трость, обма́н;by trick обма́нным путём
;trick of senses (imagination) обма́н чувств (воображе́ния)
;to play smb. a trick обману́ть, наду́ть кого́-л.; сыгра́ть с кем-л. шу́тку
;you shall not serve that trick twice второ́й раз э́тот но́мер не пройдёт
2) сноро́вка, ло́вкий приём; уло́вка;don't know ( или have not got) the trick of it не зна́ю, как э́то де́лается, не зна́ю «секре́та»
;to do the trick дости́чь це́ли, доби́ться своего́
;he's done the trick разг. ему́ э́то удало́сь
;I know a trick worth two of that разг. у меня́ есть сре́дство полу́чше
;all the tricks and turns все приёмы, уло́вки
;tricks of the trade специфи́ческие приёмы, профессиона́льные ухищре́ния
3) фо́кус, трюк4) шу́тка; ша́лость; вы́ходка;none of your tricks! без фо́кусов!
;a dirty trick по́длость, га́дость
;shabby tricks га́дкие шу́тки
;tricks of fortune превра́тности судьбы́
5) осо́бенность, характе́рное выраже́ние (лица, голоса); мане́ра, привы́чка ( часто дурная)6) карт. взя́тка;the odd trick реша́ющая взя́тка
7) мор. о́чередь, сме́на у руля́;8) амер. безделу́шка, заба́ва, игру́шка10) attr. сло́жный;trick photography комбини́рованные съёмки
11) attr. обма́нчивый◊how's tricks? как пожива́ете?, как дела́?
2. v2) подводи́ть (кого-л.); наруша́ть пла́ны и т.п.trick out, trick up иску́сно или причу́дливо украша́ть -
13 wind
I1. [wınd,поэт., арх. waınd]ń1. ветерstrong [high] wind - сильный [крепкий] ветер
fair /favourable/ wind - попутный /благоприятный/ ветер
adverse /contrary, head, foul/ wind - встречный /противный/ ветер
cardinal winds - ветры четырёх главных направлений (дующие с севера, запада, юга или востока)
dead wind - встречный /лобовой/ ветер
before /down, with/ the wind - по ветру; с попутным ветром
up /into, on/ the wind - против ветра
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye - прямо против ветра
off the wind - а) спиной к ветру; б) мор. попутным ветром, на фордевинд
by the wind - мор. по ветру, на бейдевинд
wind falls [rises] - ветер стихает [усиливается]
a breath /a waft/ of wind - лёгкий порыв ветра; дуновение ветерка
a gust /a blast/ of wind - порыв ветра
to have the wind in one's face - а) идти против ветра; б) идти трудным путём
to gain the wind - мор. выиграть ветер
to get the wind - мор. выйти на ветер
2. ток воздуха, воздушная струя3. 1) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of - а) почуять
the deer got wind of the hunter - олени почуяли охотника; б) узнать, пронюхать
2) слух, намёкthere is something in the wind - в воздухе что-то носится, что-то готовится /надвигается, назревает/; ходят какие-то слухи
what's in the wind? - что слышно?; что происходит?
4. дыханиеto get /to recover, to fetch/ one's wind - отдышаться, перевести дух; прийти в себя
sound in wind and limb - совершенно здоровый; в отличной форме
he has /got/ the wind knocked out of him - от удара под дых /в солнечное сплетение/ у него перехватило дыхание
5. тенденция, курс, веяние6. 1) пустые слова, болтовня2) похвальба7. мед. ветры, (кишечные) газы; метеоризм8. арх. воздух9. (the wind) муз. духовые инструменты10. спорт.1) = wind sprint2) разг. второе дыхание (тж. second wind)11. тех. дутьё12. вет.1) запал (тж. broken wind)2) тимпанит♢
the four winds - страны светаfrom the four winds - со всех сторон, со всего света
to scatter /to blow/ to the four winds of heaven - возвыш. а) разметать во все стороны; разбросать по всему свету; б) разгромить ( врага)
to cast /to fling, to throw/ smth. to the winds - отбросить что-л.
to talk /to preach/ to the wind(s) - бросать слова на ветер, проповедовать в пустыне
gone with the wind - исчезнувший бесследно; ушедший в прошлое
to hang /to twist/ in the wind - колебаться, быть в нерешительности; быть в неопределённом положении
to take the wind out of /from/ smb.'s sails, - предупредить чьи-л. слова или действия; выбить у кого-л. почву из-под ног
to get /to have/ the wind up - перепугаться
to put the wind up smb. - напугать кого-л., задать страху кому-л.
to raise the wind - сл. раздобыть денег
to give smb. the wind - сл. прогнать кого-л.; дать отставку кому-л.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows - выяснить /посмотреть/, куда ветер дует, каково общее мнение
to be three sheets in /to/ the wind - мор. жарг. подвыпить
between wind and water - а) мор. по ватерлинии; б) в уязвимом или опасном положении
to strike between wind and water - а) больно кольнуть; б) спорт. жарг. нанести удар в солнечное сплетение
to sail close to /near/ the wind см. sail II 1, 1)
it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good - посл. ≅ нет худа без добра
trim one's sails before the wind - ≅ по одёжке протягивай ножки
to catch the wind in a net - ≅ черпать воду решетом
to sow the wind and to reap the whirlwind - ≅ посеешь ветер - пожнёшь бурю
2. [wınd] v1. 1) чуять; почуять; идти по следу2) принюхиваться2. вызвать одышку или задержку дыхания3. дать перевести дыханиеwe stopped to wind our horses - мы остановились, чтобы дать передохнуть лошадям
4. 1) сушить на воздухе; проветривать2) диал. веять зерно5. [waınd](past и p. p. тж. wound) трубить; играть на духовом инструментеII1. [waınd] n1. виток2. поворот, изгиб; извилина3. оборот; виток4. лебёдка; ворот5. наматывание, навивка; намотка, перемотка2. [waınd] v (wound)1. виться, извиватьсяthe path [the river] winds - дорожка [река] вьётся /извивается/
2. 1) наматывать, обматывать; мотать (тж. wind up)to wind into smth. - вплетать во что-л.
to wind off - а) разматывать; раскручивать; б) разматываться; раскручиваться
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl - укутать ребёнка платком
wind the bandage round your finger - обмотайте палец бинтом, забинтуйте палец
2) наматываться, обматываться3. 1) обвивать, обниматьshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms - она крепко обняла ребёнка
vines wind around a pole - лозы обвивают шест /вьются вокруг шеста/
2) обвиваться4. петлять (о зайце и т. п.)5. (тж. wind up)1) заводить ( часы)2) подтягивать ( струны)3) вертеть, крутить (ручку, рукоятку)6. поднимать лебёдкой, воротом и т. п. (тж. wind up)7. гнуться; коробиться (о доске и т. п.)8. поворачивать судно♢
to wind smb. round one's (little) finger - помыкать кем-л.; ≅ вить верёвки из кого-л.to wind (oneself) into smb.'s favour, to wind one's way into smb.'s affections - втереться кому-л. в доверие
-
14 rodeo
m1) кругово́е движе́ние; круже́ние2) око́льный путь; объе́здdar un largo rodeo — сде́лать большо́й крюк
3) сгон скота́ ( в одно место)4) заго́н для скота́5) роде́о ( праздник скотоводов)6) pl перен увёртки; уло́вкиandar, ir con rodeos; dar rodeos — а) де́йствовать око́льным путём б) говори́ть обиняка́ми
hablar sin rodeos — говори́ть я́сно, без обиняко́в
-
15 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
16 мучыштараш
-ем1. расстёгивать, расстегнуть, отстёгивать, отстегнуть что-л. Руалтышым мучыштараш отстегнуть крючок; пальтом мучыштараш расстегнуть пальто.□ Шкеже чаравуян, тувыр мелым мучыштарен, шокшым кергалтен. В. Орлов. Сам без головного убора, расстегнул ворот рубашки, засучил рукава. (Нури) ужга полдышым мучыштарен, чытырыше кидше дене папиросым пижыктыш. М. Казаков. Нури отстегнул пуговицы шубы, дрожащими руками прикурил папиросу. Ср. колташ.2. выпускать, выпустить; перестать держать; выронить, упустить из рук. Кид гыч сапым мучыштараш выпустить вожжи из рук.□ Пий, пижергым умшаж гыч мучыштарен, корнет кудалтен кодышат, ончыко кудале. М. Казаков. Собака, выронив варежку изо рта, оставила на дороге и помчалась вперёд. – Овдачий, – Йыван ӱдырын кидшым мучыштарыде, эше шыман пелешта. М. Евсеева. – Овдачий, – не выпуская руку девушки, ещё ласковей говорит Йыван.3. освобождать, освободить, удалить, снять с кого-чего-л. связывающее, стесняющее; высвободить. Янлыкым капкан гыч мучыштараш освободить зверя из капкана; имньым йолыштыма гыч мучыштараш освободить лошадь от привязи.□ – Чеверын, чеверын! – ӱдыр кидшым каче кид гыч содор мучыштарыш. М. Евсеева. – До свидания! До свидания! – девушка быстро высвободила свои руки с рук парня. Каврийын ушыжо пурен, кид-йол пидмым мучыштараш тӧ чен, чылт пӧ рдал пытарен. С. Чавайн. Каврий пришёл в сознание, стараясь высвободить руки и ноги от пут, сильно катался.4. снимать, снять; отделить, открепить, развязать, убрать что-л. Сурам мучыштараш снять замок; шовычым мучыштараш развязать платок; шагатым мучыштараш снять часы.□ Кориш, олаҥгым эҥыр мучаш гыч мучыштарен, Васлийын кол атышкыже пышта. О. Шабдар. Кориш, сняв окуня с крючка, ложит в посуду Василия. Дядя Аверъян оҥжо гыч изи гына мешакым мучыштарыш да Йыванлан шуялтыш. В. Косоротов. Дядя Аверъян снял с груди мешочек и протянул Йывану.5. отцеплять, отцепить, расцеплять, расцепить что-л. Вагоным мучыштараш отцепить вагон.□ Гурий капка ончылно шогылтеш, йолыштымо пийым мучыштара. И. Васильев. Перед воротами стоит Гурий, отцепляет собаку с привязи. Валя ыш шогал. Имне-влак деке миен шуын, нуным писын мучыштарыш. П. Корнилов. Валя не остановилась. Дойдя до лошадей, быстро отцепила их.6. перен. упускать, упустить, пропустить; не использовать что-л. вовремя. Йӧ нан жапым мучыштараш упустить удобный момент.□ Сар талышна веле, сандене мыланна ик пайдале йӧ нымат мучыштараш ок лий. А. Тимофеев. Война лишь разгорается, поэтому нам нельзя упускать ни один удобный случай. Умшатым карен шич: кунам тудо шке мландыжым мучыштара. Я. Ялкайн. Держи карман шире: разве упустит он свою землю.7. перен. терять, потерять кого-что-л.; лишиться, утрачивать. А Наташа Николайым ынеж мучыштаре гын, кокытеланаш тудлан могай пайдаже? В. Косоротов. А если Наташа не хочет терять Николая, то зачем ей колебаться? (Валя) ик гана веле огыл кучалтын. Штрафымат тӱ лен, премийымат мучыштарен. Ю. Артамонов. Валя не раз была задержана. И штраф платила, и премии лишалась.// Мучыштарен колташ1. освободить (от привязи); сцепить, спустить (собаку). Епрем леваш йымак мийыш да кок кугу пийым мучыштарен колтыш. Н. Лекайн. Епрем вошёл в сарай и спустил двух больших собак. 2) выпустить (из рук). Миша ӧ рмыж дене чуч гына спиннингшым мучыштарен ыш колто. В. Орлов. Миша от неожиданности чуть не выпустил свой спиннинг. Мучыштарен налаш1. снять; открепить что-л. Еренте ныла оптыш кандырамым мучыштарен налят, мыйым шӱ лыкын ончале. М. Шкетан. Еренте снял все мои верёвки с силка и грустно посмотрел на меня. 2) отцепить что-л. Вагон-влакым мучыштарен нальыч. Отцепили вагоны.◊ Кид гыч мучыштараш выпустить из рук (упустить что-л.). – Уке, Ваня, тыгай ӱдырым кид гыч мучыштараш ок лий. К. Исаков. – Нет, Ваня, такую девушку нельзя выпустить из рук.Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > мучыштараш
См. также в других словарях:
Сборная Норвегии по футболу — Прозвища Викинги, свёрла Конфедерация УЕФА Федер … Википедия
ДИКАРЬ — ДИКАРЬ, я, муж. 1. Человек, находящийся на ступени первобытной культуры. 2. перен. Застенчивый, избегающий людей человек (разг.). 3. перен. Тот, кто едет на курорт без путёвки, самостоятельно (разг.). Отдыхать на юге дикарём. | жен. дикарка, и (к … Толковый словарь Ожегова
дикун — а/, ч. 1) Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури. 2) перен., розм. Відлюдна, сором язлива людина. 3) рідко. Про дику рослину. 4) розм. Той, хто відпочиває, подорожує без путівки, приватно … Український тлумачний словник
дикарь — я; м. 1. Человек, принадлежащий к племени, находящемуся на ступени первобытной культуры. 2. Презрит. О некультурном, невежественном человеке. Какие то дикари разбили витрину. Не болельщики, а дикари! 3. Разг. О нелюдимом, очень застенчивом… … Энциклопедический словарь
дикарь — я/; м. см. тж. дикарка, дикарский 1) Человек, принадлежащий к племени, находящемуся на ступени первобытной культуры. 2) презрит. О некультурном, невежественном человеке. Какие то дикари разбили витрину. Не болельщики, а дикари! 3) разг. О… … Словарь многих выражений
Чемпионат мира по футболу 1950 (отборочный турнир) — 34 страны подали заявки на участие в отборочном турнире чемпионата мира 1950 года, претендуя на 16 мест в финальном турнире. Бразилия (хозяйка чемпионата) и … Википедия
Чемпионат мира по футболу 1938 (отборочный турнир) — Команды 37 стран подали заявки на участие в чемпионате мира по футболу 1938 года, претендуя на 16 мест в финальном турнире. Впервые обладатель титула (чемпион мира) и страна, принимающая чемпионат, получили путёвки автоматически. Таким образом,… … Википедия
Чемпионат мира по футболу 2006 (отборочный турнир, Африка) — В этой статье представлены подробности отборочного турнира чемпионата мира по футболу 2006 года в африканской континентальной зоне (КАФ). Обзор отборочного турнира представлен в статье Чемпионат мира по футболу 2006 (отборочный турнир). 51 страна … Википедия
Альпинизм — Альпинизм вид спорта и активного отдыха[1][2], целью которого является восхождение на вершины гор. Спортивная сущность альпинизма состоит в преодолении препятствий, создаваемых природой (высота, рельеф, погода), на пути к вершине. В… … Википедия
Чемпионат мира по футболу 1934 (отборочный турнир) — В отборочном турнире к чемпионату мира по футболу 1934 приняло участие 27 национальных сборных (сборные Аргентины и … Википедия
Лига Европы УЕФА — Запрос «Кубок УЕФА» перенаправляется сюда; о трофее этого турнира см. Кубок УЕФА (трофей). Лига Европы УЕФА UEFA Europa League … Википедия